Перша конференція молодих українських сербістів - Інститут філології, Кафедра слов'янської філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 10.05.2006.

Ксенія Прядко
студентка III курсу Інституту філології Київського славістичного університету

Сербські прийменникові конструкції та відповідні їм українські безприйменникові

Під час перекладу з сербської мови на українську та навпаки, з української на сербську, слід пам’ятати, що не завжди можна сліпо копіювати структуру синтаксичних конструкцій. На практиці ми бачимо, що деякі сербські прийменникові словосполучення перекладаються українською вже як безприйменникові. Вивченням цього питання займається синтаксис. У граматичній системі мови йому належить центральне місце, оскільки у його сфері функціонують мовні одиниці, які забезпечують спілкування людей, безпосередньо співвідносячи повідомлюване з реальною дійсністю. В даній роботі ми розглянемо словосполучення – непредикативну синтаксичну одиницю, яка лише в складі речення як одиниці повідомлюваного є його компонентом [Шульжук 2004: 9].

Для зручності та ефективності їх запам’ятовування ми застосували декілька способів класифікації : а) розподілили конструкції за принципом того, який прийменник в них використовується та відмінка якого він вимагає; б) в залежності від того в яких семантико-синтаксичних зв’язках знаходяться компоненти словосполучення, розподілили їх за значенням; в) виділили типи словосполучень з огляду на морфологічну природу головного слова.

а) принцип класифікації сербських прийменникових конструкцій в залежності від того, який прийменник в них використовується та відповідного йому відмінка.

Складові частини синтаксичних одиниць-конструкцій пов’язуються відповідними синтаксичними зв’язками і перебувають у змістових зв’язках – семантико-синтаксичних відношеннях, формально репрезентованим синтаксичним зв’язком. Такий зв’язок може виражатися рядом засобів серед яких не останнє місце займають прийменники, котрі вживаються разом з непрямими відмінками. У сербській мові кожен непрямий відмінок має ряд прийменників притаманних саме йому. У даній таблиці наведений ряд найбільш використовуваних з них (але не всіх):

Це дає нам змогу класифікувати сербські прийменниково-відмінкові конструкції за принципом того, який непрямий відмінок вимагає прийменник, вжитий в даній конструкції.

1. за + акузатив / за + инструментал
2. у + акузатив / у + локатив
3. на + акузатив / на + локатив
4. од + генетив
5. с(а) + инструментал

1) Прийменник за вимагає двох відмінків: акузатива (облика именских речи коjи означаваjу кога/шта обухвата глаголска радња [Станојчић; Поповић 1997: 70]) або инструментала (облика именских речи који означава чим се радња врши и с ким/с чим је нешто у заједници [Станојчић; Поповић 1997: 70])

за + акузатив

сматрати накога/нешто за некога/нешто - вважати кого/що яким, ким/чим
борити се за добијање гранта - добиватися виділення гранту
борити се за признање (славу,оцену) - добиватися визнання (слави, оцінки)
(за)молити за нешто/некога - (за)жадати, попросити щось/комусь
замолити за реч - попросити слова
замолити за дозволу - попросити дозволу
молити за помиловање - просити помилування
замолити књигу за другарицу - попросити книгу подрузі
оптуживати некога за нешто - закидати кому що
(за)интересовати се за некога/нешто - (за)цікавитися ким/чим
заинтересовати се за питање - зацікавитися питанням
интересовати се за девојку - цікавитися дівчиною
бирати нешто/некога за нешто/некога - обирати кого ким, що чим
изабрати (узети) тему за годишњи рад - обрати тему курсової роботи
бирати мужа за ћерку - обирати чоловіка дочці
пустити рекламу за нешто - запустити рекламу чого
купити нешто за некога - придбати (купити) що кому
купити јакну за брата - придбати (купити) куртку братові

амнестија за некога - амністія кому
осећање за нешто - почуття чого
осећање за меру (време, правду) - почуття міри (часу, правди)
смисао за хумор - почуття гумору
интересовање за некога/нешто - зацікавлення ким/чим
интересовање за нову књигу - зацікавлення новою книгою
знак за нешто - знак чого
знак за опасност - знак небезпеки
пример за нешто/некога - приклад чого/кому
прашак за спавање - снодійний порошок
штета за некога/нешто - шкода кого/чого
штета за нови автомобил - шкода нового авто

заинтересован за некога/нешто - зацікавлений ким/чим
заинтересован за нову књигу - зацікавлений новою книгою
заинтересован за комшиницу - зацікавлений сусідкою

за + инструментал

жудети за неким/нечим - жадати кого/чого
жудети за пажњу (награду, правду) - жадати уваги (нагороди, правди)
погледати за неким/нечим - подивитися вслід кому/чому

потреба за нечим - потреба чого
потреба за причу - потреба розмовляти (спілкуватися)

2) Прийменник у вимагає відмінки акузатива або локатива ( облика именских речи који означава о коме/ о чему се говори, или где се што врши или налази [Станојчић; Поповић 1997: 70])

у + акузатив

уздати се у некога/нешто - довірятися кому/чому
дати се у бежање (бег, трку) - кинутися бігти
пуцати у патке - стріляти качок
заљубити се у некога - покохати кого
заљубити се у странкињу - покохати іноземку

у + локатив

уживати у нечему/некоме - насолоджуватися ким/чим
ја сам успела у томе - мені це вдалося
говорити у загонеткама (алузијама, глас) - говорити загадками (натяками, наперебій/одночасно)
платити у готовини - платити готівкою
заузети место у реду/стати у ред - займати чергу
у великој (знатној) мери - великою мірою (значною мірою)
ићи у гомили - йти юрбою
знати у прсте - знати як свої п’ять пальців
рад се објављује у великом тиражу - робота виходить великим накладом

исплата у готовини - оплата/виплата готівкою
уживање у нечему - насолода чим/ким
искуство у нечему - майстерність (мистецтво) чого
искуство у певању - майстерність співу

3) Прийменник на вимагає відмінка акузатива або локатива.

на + акузатив

ограничити се на случај - обмежитися випадком
дати на знање - дати зрозуміти
наићи на тешкоће (препреке) - зустрічати перешкоди
мирисати на нешто - пахнути чим
он смрди на бензин - від нього смердить бензином
пазити на некога/нешто - пильнувати кого/що
бити поносан на некога/нешто - пишатися ким/чим
урадити на било који начин - зробити будь-яким способом
доћи ћете и ви на ред - прийде і ваша черга
упутити некога на прави пут - спрямувати кого правильним шляхом
спремити се на брзину - одягтися швиденько
отворити врата на силу - відчинити двері силою
поступити на исти начин - вчинити так само

порез на добит - прибутковий податок
продаја на велико (мало) - продаж оптом (вроздріб)

љубоморан на некога - ревнувати кого

на + локатив

добити на времену - виграти час
монополисти владају на тржишту - моноолії волдіють ринком
инсистирати на одговору - добиватися відповіді
излагати на украјинском језику - виголошувати доповідь українською мовою
говорити на српском - говорити сербською мовою
разумети текст на другом језику - розуміти іншомовний текст
заузети место у реду/стати у ред - зайняти чергу
ићи на прстима - йти навшпиньках
на крају крајева - кінець кінцем
бити на снази - мати силу
орати на њиви - орати ниву
бити на челу нечега/некога - очолювати що/кого

4) Прийменник од вживається з генетивом (облик именских речи којим се оначава од кога/ од чега шта потиче, од чега се узима део или коме / чему нешто припада [Станојчић; Поповић 1997: 70]) .

од + генетив

живети од свог рада - жити своєю працею
презати од некога/нечега - знехтувати ким/чим
он не преза ни од чега - він ніякими засобами не знехтує
бити од значаја - мати значення
(из)губити од некога - програти (програвати) кому
изгубити од екипе - програти команді
дуже од годину - понад рік

страх од некога/нечега - страх кого/чого

5) Прийменник с(а) вживається з инструменталом.

с(а) + инструментал

напасти са леђа - напасти ззаду
јести са задовољством нешто - смакувати чим/що
говорити с убеђењем - говорити переконливо
стићи са закашњењем - запізнитися, прийти запізно

хармоничан са нечим - співзвучний чому

Слід зауважити, що під час перекладу української безприйменникової конструкції сербською мовою можемо отримати як безприйменникову так і прийменникову конструкції, котрі обидві будуть можливі та граматично правильні.

сматрати некога/нешто неким/некаквим, за некога/нешто - вважати кого/що ким/чим, яким
факултет за филологију, филолошки факултет - факультет філології
пример некога/нечега, пример за нешто - приклад кого/чого
платити готовином, у готовини - платити готівкою
уживати у некоме/нечему, наслађивати се неким/нечим посматрати са уживањем некога/нешто - милуватися ким/чим
поносити се неким/нечим, бити поносан на некога/нешто - пишатися ким/чим
говорити на српском, говорити српски - розмовляти сербською мовою
славити се нечим, бити чувен по нечему - славитися чим
рад је објевљен, рад је изашао из штампе - робота опублікована, вийшла друком
не волети некога/нешто, бити несклон према некоме/нечему - недолюблювати кого/що

б) розподіл словосполучень з точки зору семантико-синтаксичних зв’язків в яких знаходяться його компоненти.

У сербській мові відмінки поділяються на прямі (независни срп.) та непрямі (зависнесрп.). До перших належать Номинатив (Називний, укр.) та Вокатив (Кличний, укр.), а всі інші: Генетив (Родовий, укр.), Датив (Давальний, укр.), Акузатив (Знахідний, укр.), Инструментал (Орудний, укр.)и Локатив (Місцевий, кур.), - залежні. Незалежні слугують для називання предметів, понять чи явищ під час розповіді чи описі, або ж при безпосередньому зверненні. Вони завжди використовуються без прийменників.

Залежні ж відмінки мають більшу парадигму значень. І так, як цими відмінками у синтаксичній конструкції виражається яким способом пов’язане те, що означає їх основа з іншими словами, ми можемо говорити про те, що й вся конструкція набуває цього значення. Наведемо приклади значень, які найчастіше виражають розглядувані нами сербські прийменникові конструкції:

Словосполучення з генетивом (відміноком, що відповідає на питання (од)кога, (од)чега) означають:

- особливість особи и предмета (якісний генетив) – наприклад: бити од значаја;
- спосіб дії – наприклад: живети од свог рада;
- причину – наприклад: (из)губити од некога, страх од некога/нечега.

Словосполучення з акузативом (выдмінком, що відповідає на питання: кога, шта (видим)) найчастіше мають значення:

- предмет дії - наприклад: ограничити се на случај, љубоморан на некога, дати на знање;
- місце, напрямок руху – означає, коли використовується з прийменниками: уз, низ, кроз, у, на, међу, под, над, за, пред; наприклад: доћи ћете и ви на ред, дати се у бежање (бег, трку);
- спосіб дії – означає у конструкціях з прийменником на; наприклад: урадити на било који начин, спремити се на брзину.

Словосполучення з нструменталом (відмінком, що відповідає на питання (с)ким, (с)чим) означають:

- спосіб дії – наприклад: јести са задовољством нешто, говорити с убеђењем, стићи са закашњењем;
- особливість особи чи предмета – наприклад: хармоничан са нечим;
- прагнення, необхідність чогось – наприклад: потреба за нечим, жудети за неким/нечим;
- місце, простір – наприклад: погледати за неким/нечим.

Словосполучення локативом (єдиним відміноком, який завжди вживається лише з прийменниками і відповідає на питання о коме, о чему) мають значення:

- місця дії – наприклад: монополисти владају на тржишту, орати на њиви, заузети место у реду/стати у ред;
- спосіб дії – наприклад: ићи на прстима, ићи у гомили, исплата у готовини;
- предмет розмови та мислення – наприклад: инсистирати на одговору, разумети текст на другом језику.

в) типи словосполучень з огляду на морфологічну природу головного слова.

Для формування та систематизації синтаксичних одиниць у сербській мові важливим є поділ частин мови на службові (помоћне срп.) та повнозначні (конституентске срп.).

Частини мови із загальним значенням предметності, ознаки, ознаки дії і вказівки на них називаються повнозначними. До них належать[Станојчић; Поповић 1997: 185]:

- іменні слова: іменники, іменні займенники (особові та неособові), та числівники з такою ж парадигмою відмінювання як у йменників;
- прикметникові слова: прикметники, прикметникові займенники, порядкові числівники та всі інші числівники, що відмінюються так само, як і прикметники;
- прислівникові слова: прислівники та невідмінювані числівники;
- дієслова.

Службові слова вживаються у синтаксичних конструкціях, щоб охарактеризувати їх функцію та відношення, підкреслити різні граматичні значення. Це такі частини мови як:

- прийменники;
- сполучники;
- частки;
- допоміжні дієслова.

Усі повнозначні частини мови, крім займенників, виконують номінативну роль, тобто називають відповідні предмети, ознаки, процеси дійсності або певні відношення між ними. Номінативна функція підтримується в них граматичними значеннями, мовними вираженнями яких є відповідні форми. Крім згаданих власне морфологічних критеріїв повнозначності, потрібно брати до уваги також і синтаксичні характеристики. З цього погляду всі повнозначні частини мови, або, точніше, ті лексичні одиниці, які об’єднуються в їх межах, здатні виступати членами речення і можуть доповнювати, конкретизувати своє значення за допомогою інших частин мови. На знанні цієї особливості повнозначних частин мови грунтується їх здатність утворювати окремий вид синтаксичних конструкцій, котрі в сербській мові називаються синтагмами, а в укріїнській підрядними словосполученнями. Вони складаються з головного члена (конституента, центра синтагми срп.) та одного чи більше другорядних (залежних конституентів срп.). Скористаємось принципом типізації українських підрядних словосполучень, який було запропоновано Шульжук К.Ф [Шульжук: 40]. для того, щоб класифікувати сербські безприйменникові конструкції.

З огляду на морфологічну природу головного слова дані словосполучення можуть бути:

- іменниковими (коли головне слово іменник, наприклад: прашак за спавање, порез на добит, исплата у готовини);
- прийменниковими (головне слово – прийменник, наприклад: хармоничан са нечим, љубоморан на некога, заинтересован за некога/нешто, заинтересован за нову књигу);
- дієслівними (головне слово – дієслово, наприклад: оптуживати некога за нешто, заљубити се у некога, напасти са леђа).

У наш час, коли пожвавлюються міжнаціональні зв’язки, знання мови з представником якої ви спілкуєтесь стає дуже актуальним. Важливо не лише володіти мовою, а й здатністю адекватного перекладу, під час якого слід враховувати специфіку кожної з мов.

Предметом даної роботи є сербські прийменникові та відповідні їм українські безприйменникові конструкції. Вони викликають чи не найбільше труднощів під час перекладу, тому й заслуговують на увагу. Матеріал даної роботи може бути цікавим не лише людям, котрі займаються вивченням даних мов та перекладом, але й для науковців, що займаються аналізом та зіставленням слов’янських мов і не тільки.

Література:

• Айдачич; Білоног 2005 – Короткий українсько-сербський словник сполучуваності слів. Навчальний словник / Айдачич Д., Білоног Ю. – К.: «Бібліотека українця», 2005. – 126с.
• Шульжук 2004 – Синтаксис української мови: Підручник / Шульжук К.Ф. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – с.7-42.
• Станојчић; Поповић 1997 – Граматика српскога језика / Др Живојин Станојчић и др Љубомир Поповић. – Београд, 1997. – с.181-187, 279-284.
• Летић и Јован Вуксановић – Српски језик и књижевност / Добрило Летић и Јован Вуксановић. – Београд, 1995. – с.68-73